“Я забула труси” й попфемінізм: просто про важливе

Чому тема актуальна?

Слово “фемінізм” часом досі відлякує тих, хто не до кінця розуміє, який сенс воно несе. Поки жінки, попри всі виклики часу, рухають світ до рівності прав, знаходять можливості самореалізації й проявляються, хтось досі ставить знак рівності між фемінізмом і чоловіконенависництвом.
Книжка Майї Тульчинської “Я забула труси” не тільки розповідає про життя української жінки, а й несе просвітницьку місію — легко, простими та зрозумілими кожному словами пояснює, що таке фемінізм. 
А гумор, якого не шкодує авторка, не просто підсилює просвітницьку позицію, а й зцілює й підтримує жінок, які впізнають себе в частині текстів. А може, і в усіх. І відчують, що сміх — важливий. Особливо зараз, коли так часто на очі набігають сльози, сміх стає тією рятувальною соломинкою, за яку хапаєшся та йдеш далі жити це життя.

Що у фокусі дискусії?

Особливості українського фемінізму (книжка фокусується саме на українському жіночому досвіді).
Сміх крізь сльози: як сміх може ставати терапевтичним інструментом і допомагати нам знаходити ресурс.
Чому важливо розповідати про фемінізм простою мовою та використовувати саме це слово в книжках і дискусіях, хоча воно досі може відлякувати когось.
Як актуалізація проблем, з якими стикаються жінки, допомагає нам вирішувати їх та рухатися далі й чому проговорення проблем — це завжди про розвиток.

Учасники: Майя Тульчинська — письменниця, блогерка
Анна Довгопол — експертка і тренерка з гендерних питань, феміністична та ЛГБТ+ активістка
Соня Сотник — радіоведуча

Модераторка: Cлава Світова — письменниця, тренерка зі словесної майстерності, директорка видавництва Creative Women Publishing